ЧЕКА́ННИК

ЧЕКА́ННИК, а, ч. Робітник, фахівець, який займається чеканенням. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 290.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЧЕКА́ННЯ →← ЧЕКА́ННИЙ

T: 111