ВИ́МОРОЖЕНИЙ
ВИ́МОРОЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́морозити 1. Трубки з сухим вимороженим повітрям проходили по стіні попід шафами (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 435.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВИМОРО́ЖУВАННЯ →← ВИ́МОРИТИСЯ