ЧІЛІ́ЙЦІ
ЧІЛІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. чілі́єць, і́йця, ч.; чілі́йка, и, ж.). Основне населення Чілі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 339.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЧІ́ЛКА →← ЧІЛІ́ЙСЬКИЙ