ЦЮ́ПАСНИК
ЦЮ́ПАСНИК, а, ч., діал. Людина, яку переправляють етапом. Капрал узяв письмо до рук, розвернув, поглянув сюди й туди і почав слебезувати назву приведеного цюпасника (Фр., І, 1955, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 254.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЦЮ́ПАСОМ →← ЦЮ́ПА