АБСУ́РДНИЙ
АБСУ́РДНИЙ, а, е. Прикм. до абсу́рд; безглуздий, нісенітний. Прочитавши ту статтю, я попробував спростувати в "Ділі" лиш одно зовсім уже абсурдне… твердження (Фр., XVI, 1955, 430).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 7.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
АБСУ́РДНО →← АБСУ́РДНІСТЬ