ЦЕНТИФО́ЛІЯ

ЦЕНТИФО́ЛІЯ, ї, ж. Махровий парковий різновид французької троянди. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй, ясніли плямами клумби квіток, кущі рож-центифолій (Н.-Лев., V, 1966, 152); Коло сеї рожі і центифолії заховався один-однісінький матово-жовтий пуп’янок (Коб., І, 1956, 465). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 197.