ЦІЛЮ́ЧИЙ

ЦІЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цілю́щий. &́9671; Цілю́чий бальза́м — те саме, що Цілю́щий бальза́м (див. цілю́щий). [Мальванов:] Та постривай, чудак-чоловіче, в тебе ж судороги,— хіба тобі можна женитись. [Спичаковський:] Жіноча любов — цілючий бальзам. Один поцілунок, і — зніме як рукою (Коч., II, 1956, 32). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 234.