ХРОНОСКО́П

ХРОНОСКО́П, а, ч. Прилад для реєстрації дуже малих проміжків часу, а також для порівняння показань двох годинників або показань годинників з радіосигналами часу. Велика увага приділяється тут [в науково-дослідному інституті] приладам класу технічного призначення. Це секундоміри, хроноскопи і хронометри, авіаційні і автомобільні годинники (Веч. Київ, 26.XII 1968, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 155.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ХРОНОСКОПІ́ЧНИЙ →← ХРОНОМЕТРУВА́ТИСЯ

T: 119