ХРОНІКА́Р

ХРОНІКА́Р, я́, ч., заст. Хроніст. Хоч то хронікар ваш ураз і поет, Та ще не пророк він (Фр., XI, 1952, 409). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 154.