ХОРЕ́Й1

ХОРЕ́Й1 , я, ч. Віршувальний розмір — двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Як давно вже помітили віршознавці, хорей створює ритм підкреслений, форсований, близький до танцювального; ямб — більш нейтральний, розподілений (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 236). ХОРЕ́Й2, я, ч. Довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками. Махаючи довгим хореєм, мисливець Ган гнав оленів (Трубл., I, 1955, 275); Правою рукою він [пастух] тримає бінокль, а лівою — товсту, майже шестиметрову жердину, так званий хорей. Вона замість батога (Знання.., 6, 1965, 25). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 126.