ХОЛІ́Н

ХОЛІ́Н, у, ч., хім. Азотиста органічна речовина, вітамін групи В, що бере участь у жировому обміні організму. Протисклеротична дія капусти пов’язана з високим вмістом у ній холіну (Веч. Київ, 30.I 1974, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 113.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ХОЛЕ́РА →← ХОЛ

T: 212