ХЛІБОЗДА́ЧА

ХЛІБОЗДА́ЧА, і, ж. Планове здавання державі колгоспами та радгоспами хліба в зерні. Із поля долітав далекий гуркіт двох молотарок. Ще буде і буде хліба молотить, хоч хлібоздачу давно виконали (Кучер, Дорога.., 1958, 23); Гаряча ж робота! Хлібоздача!.. На обліку дні! (С. Ол., Вибр., 1959, 70); // Хліб зерном, який здають державі колгоспи й радгоспи. Всі дають мені дорогу.. Всім відома моя роль, Бо везу я хлібоздачу, Бо на трасі — я король! (С. Ол., Вибр., 1957, 88); Ми веземо хлібоздачу! Подивіться, свято наче — На машинах прапорці Червоніють, розцвітають… (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 80). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 81.