ФОРТЕПІА́ННИЙ

ФОРТЕПІА́ННИЙ, а, е. Прикм. до фортепіа́но. Фортепіанні клавіші; Фортепіанні струни; // Признач. для виготовлення фортепіано. Фортепіанна фабрика; // Признач. для виконання на фортепіано. Фортепіанний доробок Льва Миколайовича Ревуцького є не тільки важливим здобутком на терені нашої національної музики, а й помітним вкладом до скарбниці загальнолюдської музичної культури (Мист., 1, 1969, 24); Я попрохав Лисенка, щоб заграв мені щось із своїх фортепіанних творів (Муз. праці, 1970, 520); // Пов’язаний з грою на фортепіано. Наші фортепіанна і скрипкова методики мають багато досягнень (Мист., 6, 1963, 22). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 627.