ФЕРОХРО́М

ФЕРОХРО́М, у, ч., спец. Сплав заліза з хромом. При відновленні хромистого залізняку вугіллям в електричних або регенеративних печах утворюється сплав хрому з залізом — ферохром (Заг. хімія, 1955, 587); Створено новий метод силікотермічного виробництва ферохрому (Веч. Київ, 22.ІІІ 1971, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 579.