ФАЛЬЦЮВА́ЛЬНИК

ФАЛЬЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, що займається фальцюванням. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 556.