ФАЛЬЦЬО́ВАНИЙ
ФАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до фальцюва́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 556.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ФАЛЬЦЮВА́ЛЬНИЙ →← ФАЛЬЦЕ́ТНИЙ