АБРЕВІА́ЦІЯ

АБРЕВІА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення. Більшість іменникових основ у сучасній українській мові утворилася від простих коренів за допомогою афіксів, частина їх постала шляхом словоскладання і абревіації (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 35). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 663.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АБРИКО́С →← АБРЕВІАТУ́РНИЙ

T: 73