УЯ́ВНО

УЯ́ВНО. Присл. до уя́вний. Та не встиг я Сулою навтішатися уявно, Як ось вона сама з-межи лози Поперед мене блиснула стрілою, Аж я спинився (Вирган, Квіт. береги, 1950, 108); Посередині між полюсами на поверхні Землі уявно можна провести лінію, яка називається екватором (Фіз. геогр., 5, 1956, 70). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 546.