УЧІ́ННЯ

УЧІ́ННЯ, я, с., заст. Навчання. Товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна, учіння скінчене і час би вже їй їхати додому (Л. Укр., III, 1952, 575). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 538.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

УЧІ́ПЛЮВАТИСЯ (ВЧІ́ПЛЮВАТИСЯ) →← УЦЯЦЬКУВА́ТИ

T: 78