УСУ́НУТИЙ1
УСУ́НУТИЙ1 див. усу́нений1.
УСУ́НУТИЙ2 див. всу́нений.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 504.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УСУ́НУТИСЯ1 →← УСУ́НУТИ1