УСТУ́ПЧИК
УСТУ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до усту́п 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 503.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
У́СТЯ →← УСТУ́ПЧАСТИЙ