УРИ́ВАНІСТЬ
УРИ́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ури́ваний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 475.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УРИ́ВАНИЙ (ВРИ́ВАНИЙ) →← УРЕ́ШТІ