УПРОСИ́ТИСЯ
УПРОСИ́ТИСЯ див. упро́шуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 470.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УПРО́СТ, УПРО́СТЯЖ, УПРО́ТЯЖ →← УПРОСИ́ТИ