УПОКО́РИТИ
УПОКО́РИТИ див. упоко́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 464.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УПОКО́РИТИСЯ →← УПОКО́РЕНО (ВПОКО́РЕНО)