УПЛІ́ТКА

УПЛІ́ТКА, и, ж., заст. Стрічка для кіс. [Дружки:] Ой, брат сестрицю розпліта. Де ж тії уплітки подіва? (Н.-Лев., II, 1956, 431). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 462.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

УПЛАТИ́ТИ →← УПЛІТА́ТИСЯ

T: 104