УПИНИ́ТИ
УПИНИ́ТИ див. упиня́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 459.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УПИНИ́ТИСЯ →← УПИНА́ТИ, УПИНА́ТИСЯ