УНИКА́ННЯ

УНИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. уника́ти. Не в униканні класової боротьби чекає свого порятунку пролетаріат, а в її розвитку, у збільшенні її широти, свідомості, організованості, рішучості (Ленін, 11, 1970, 94); Уникання питань музики під час аналізу художнього твору порушує систему зображальних засобів, знижує естетичну силу образів (Літ. Укр., 25.VІ 1968, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 448.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

УНИКА́ТИ →← УНИ́ЗУВАТИ

T: 135