УНИ́КЛИВИЙ
УНИ́КЛИВИЙ, а, е, рідко. Непрямий, ухильний. Униклива відповідь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 449.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УНИ́КЛИВО →← УНИКА́ТИ