УКРІ́ПЛЮВАННЯ
УКРІ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. укрі́плювати. Ледве звернув [Калинович] з ринку в цю вуличку, з бідою протискуючись через товпу, зайняту будуванням і укріплюванням барикади, як нараз залунав крик із ратуші (Фр., VI, 1951, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 425.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УКРІ́ПЛЮВАТИ →← УКРІ́ПЛЕННЯ