УКО́ХАНКА

УКО́ХАНКА, и, ж. Жін. до уко́ханець. Укоханка публіки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 421.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

УКОХА́ТИ →← УКО́ХАНИЙ

T: 111