УГОМОНЯ́ТИСЯ

УГОМОНЯ́ТИСЯ див. угомо́нюватися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 378.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

УГО́Н →← УГОМОНЯ́ТИ

T: 103