УГА́ЧЕНИЙ
УГА́ЧЕНИЙ див. вга́чений.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 374.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УГА́ЧУВАТИ1 (ВГА́ЧУВАТИ) →← УГАТИ́ТИ