УВІ́РИТИ1
УВІ́РИТИ1 див. увіря́ти1.
УВІ́РИТИ2 див. ввіря́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 368.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УВІ́РИТИСЯ1 →← УВІ́РЕНИЙ