УВІ́РИТИ1

УВІ́РИТИ1 див. увіря́ти1. УВІ́РИТИ2 див. ввіря́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 368.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

УВІ́РИТИСЯ1 →← УВІ́РЕНИЙ

T: 106