ВИ́ВАНТАЖЕНИЙ

ВИ́ВАНТАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вантажити. Важкі самохідки, вивантажені на станції, посуваються через село (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 360.