ТЮХТІ́ЙСТВО

ТЮХТІ́ЙСТВО, а, с., рідко. Вайлуватість, неповороткість. Виходить, сухарем він тільки прикидається? Чи не для того, щоб нікому не впадало в очі його тюхтійство? (Шовк., Людина.., 1962, 101). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 336.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТЮХТІЮВА́ТИЙ →← ТЮХТІ́Й

T: 164