ТЮЛЕНЕБІ́ЙНИЙ
ТЮЛЕНЕБІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Пов’язаний з полюванням на тюленів (див. тюле́нь 1). Тюленебійний промисел; // Признач. для полювання на тюленів. Тюленебійне судно.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 333.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ТЮЛЕНЕБО́ЄЦЬ →← ТЮ́ЛЕВИЙ