ТУЖА́ВЛЕННЯ

ТУЖА́ВЛЕННЯ, я, с., буд. Процес перетворення рідкої маси (розчинів алебастру, цементу і т. ін.) в тверду. Коли цемент змішують з водою, то спочатку утворюється густе і в’язке, як смола, тісто, яке через кілька годин стає більш щільним і, нарешті, перетворюється в тверду масу. Такий процес називається тужавленням (Таємн. вапна, 1957, 64). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 312.