ТРЮХАЧКА́

ТРЮХАЧКА́, присл., розм., рідко. Нешвидко, дрібним кроком (бігти). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 304.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТРЮХИ́К →← ТРЮ́ХАТИ

T: 129