ТРУ́ТНИЙ

ТРУ́ТНИЙ, а, е, нар.-поет. Прикм. до тру́та. Пливе з озер мережаний туман І духмяніють папороті трутні (Бажан, Вибр., 1936, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 303.