ТРОЇ́СТІСТЬ

ТРОЇ́СТІСТЬ, тості, ж. Наявність потрійного складу, потрійних джерел, зв’язків і т. ін. Прийом троїстості, як відомо, характерний для багатьох жанрів усної народної творчості (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 194). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 281.