ТРИУ́Х

ТРИУ́Х, а, ч., рідко. Те саме, що вуша́нка. Повстяні ковпаки, триухи, Хустки, скуйовджені шапки, Старі лакеї, молодухи.. Тяглись, плелися, шкандибали (Бажан, Роки, 1957, 242). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 268.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТРИФА́ЗНИЙ →← ТРИТРУ́БНИЙ

T: 99