ТРИРЯДКО́ВИЙ

ТРИРЯДКО́ВИЙ, а, е, с. г. Який утворює або обробляє три рядки одночасно (див. рядо́к 3). Трирядковий бурякокомбайн; // Який забезпечує обробіток, сівбу тощо в три рядки. Чорні пари потрібні лише для ділянок розмноження, де елітне насіння висівають стрічковим трирядковим способом із зменшеною нормою висіву (Хлібороб Укр., 8, 1964, 8). ∆ Трирядко́ва строфа́ — те саме, що три́вірш. Трирядкова строфа існує в сучасній українській поезії майже виключно у вигляді терцини (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 231). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 267.