ТРИКЛІ́НІЙ
ТРИКЛІ́НІЙ, я, ч. У давніх римлян — обідній стіл, оточений трьома ложами; // Приміщення, де стояв такий стіл. [Мартіан:] Ви будете вечеряти в кімнаті чи у триклінії? (Л. Укр., III, 1952, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 258.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ТРИКЛЯ́ТИЙ →← ТРИКИ́РІЙ