ТРАСУВА́ННЯ1

ТРАСУВА́ННЯ1, я, с., спец. Дія за знач. трасува́ти1 1. Трасування шляху полягає у виборі напряму осі шляху по карті або місцевості (Інж. геод., 1959, 260); Трасування лінії електропередач; Автоматизована система трасування БАМу. ТРАСУВА́ННЯ2, я, с., фін. Дія за знач. трасува́ти2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 237.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТРАСУВА́ТИ1 →← ТРАСУВА́ЛЬНИК

T: 136