ТРАГІКОМІ́ЧНИЙ

ТРАГІКОМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до трагікомедії (у 1 знач.). Трагікомічний сюжет; // Власт. трагікомедії. Трагікомічна роль. 2. перен. Сумний і смішний одночасно. Всім була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Фр., IV, 1950, 38); Трагікомічні пригоди Мартина Борулі викликають уїдливий сміх так само, як симпатію викликає наймит Омелько (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 119). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 224.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ТРАГІКОМІ́ЧНО →← ТРА́ГІК

T: 143