ТО́ВЧА

ТО́ВЧА, і, ж., розм. Те саме, що штовхани́на. Спершу багато було товчі — декого стоптали кіньми в темряві (Головко, Мати, 1940, 104). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 169.