ТИСЯЧОО́КИЙ

ТИСЯЧОО́КИЙ, а, е. Із тисячею очей. Звідки я сил наберу? Я не стерплю, коли б навіть був я Тисячоокий і міг, ніби Аргус, дивитись позмінно (Зеров, Вибр., 1966, 339). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 127.