Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ти́сяцький — 1) у Київській Русі — начальник тисячі князівської бойової дружини; також друга особа після князя, яка правила у його відсутність; також намісник (воєвода, посадник) князя в містах і землях; 2) в Україні XVII-XVIII ст. та в Запорозькій Січі — старший над соцькими. Січовики збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких (О. Стороженко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 597.... смотреть