ТИ́ГЛИК

ТИ́ГЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ти́гель 1. На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 557). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 109.