ВЕСЕ́ЛОЧКА
ВЕСЕ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до весе́лка. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає (Шевч., II, 1953, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 340.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВЕСЕ́ЛОЩІ →← ВЕСЕ́ЛОНЬКА